Хто з нас не виручав друзів невеликою позикою? Давати гроші в борг окремим фізичним особам — це дуже розповсюджене явище, так само поширені й помилки, які потім псують стосунки та додають фінансових труднощів.
Сайт Pro Гроші поспілкувався з адвокатом, арбітражним керуючим, керівником практики корпоративне право та М&A фірми "Адвінтел" Антоном Ареф’євим про те, як правильно давати гроші в борг, щоб уникнути спірних питань.
Письмова чи усна форма?
Передача однією особою грошових коштів іншій з умовою повернути через деякий час підпадає під визначення договору позики, а тому регулюється відповідними положеннями законодавства.
Законодавство передбачає обов'язкову письмову форму для договору позики, якщо сума позики перевищує 170 грн, наголошує експерт.
Але на практиці, якщо мова йде про фізичних осіб, дуже часто сторони нехтують цим правилом та домовляються про всі умови позики усно, навіть якщо мова йде і про більші суми.Антон Ареф'єв
Адвокат, арбітражний керуючий, керівник практики корпоративне право та М&A фірми "Адвінтел"
При цьому усна форма договору має ряд суттєвих недоліків, таких як неможливість довести факт передачі коштів, їх розміру та обов'язку позичальника повернути кошти позикодавцю, а також можливі розбіжності між сторонами щодо інших умов, як то строк повернення, нарахування відсотків тощо.
З огляду на це, краще оформлювати позику виключно письмово, якщо її розмір становить для позикодавця відчутну суму, і він не готовий в майбутньому "подарувати" її позичальнику.
Письмова форма позики може виражатись як у вигляді договору, так і у вигляді будь-якого іншого документа, зокрема, розписки, яка містить всі умови, на яких надається позика.
До такого документа адвокат радить обов'язково включити наступні положення:
- сума коштів, які надаються в позику;
- обов'язок позичальника повернути такі кошти (інакше передача коштів може бути розцінена як дарування);
- строк для повернення позики (якщо строк не вказати, то за загальним правилом вважатиметься, що позичальник зобов'язаний повернути позику протягом тридцяти днів з дня отримання відповідної вимоги від позикодавця);
- чи нараховуються проценти на суму позики, який їх розмір та в якому порядку вони виплачуються.
Окремо варто звернути увагу на той факт, що договір позики відноситься до реальних договорів, тому важливо в договорі зафіксувати не стільки обов'язок надати позику, скільки сам факт передачі позикодавцем коштів та їх отримання позичальником, — зазначає Ареф’єв.
Нотаріальне посвідчення
Законодавство не вимагає обов'язкового нотаріального посвідчення договору позики, але це можна зробити у добровільному порядку.
Якщо сума позики є значною, то рекомендується не економити на послугах нотаріуса і все ж засвідчити договір нотаріально з огляду на те, що така форма договору має ряд переваг, пояснює юрист.
По-перше, участь нотаріуса дозволить більш об'єктивно перевірити дієздатність та правоздатність позичальника, необхідність отримувати згоду подружжя на укладання договору, встановити дійсну волю сторін, роз'яснити права та обов'язки, та провести інші заходи, які суттєво зменшать вірогідність визнання договору позики недійсним або неукладеним в майбутньому.
По-друге, нотаріальна форма договору надає можливість стягнення позиченої суми в позасудовому порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.
По-третє, у разі втрати чи пошкодження договору позики його сторони матимуть можливість отримати у нотаріуса дублікат документа.
Валютні позики
Чинним законодавством не заборонено фізичним особам надавати позику в іноземній валюті та, відповідно, виражати в іноземній валюті суму позики.
Разом з тим, повернення позики може відбуватись виключно в гривні, тому для валютних позик рекомендується використовувати так звану валютну оговорку, яка визначає грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, або можливість на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у разі зміни курсу національної валюти України, – пояснює Ареф’єв.
Перевірка позичальника
Навіть якщо позика надається близькій людині, не варто нехтувати попередньою перевіркою такої особи. Особливо це актуально, якщо договір укладається без нотаріального посвідчення.
Для перевірки варто запросити копію паспорта та ідентифікаційного номера позичальника, інформацію про перебування позичальника в шлюбі.
Також доцільно перевірити майновий стан позичальника та обставини, що пов'язані виконанням його боку зобов'язань за іншими правочинами.
Це можна зробити шляхом пошуку інформації у відкритих джерелах, зокрема державних реєстрах, бюро кредитних історій тощо.
Для спрощення пошуку можна використовувати комерційні системи перевірки контрагентів, які в автоматичному режимі консолідують всю інформацію про особу, що міститься у відкритих джерелах та роблять автоматичний попередній аналіз такої інформації, — каже арбітражний керуючий.
Якщо ж аналіз свідчить про можливу неплатоспроможність позичальника, вам доведеться ухвалювати рішення на свій страх і ризик.
Раніше сайт Pro Гроші розповідав про психологію боргів і писав, як не затягнути себе у велику боргову яму.
Pro Гроші в Telegram
Pro Гроші в Google News